Такі клуби, як ОДЕК – це «хребет» вітчизняного футболу. Чому? Тому що, по-перше, незмінно культивують футбол на своїй малій батьківщині. По-друге, базуються на саме місцевих вихованцях – а більшість гравців ОДЕКа це традиційно саме уродженці Рівненщини. По-третє, тому що утримують високий змагальний рівень і завжди борються за найвищі місця на своєму рівні. А який він, цей рівень? Ну ось приклад, який змусить замислитися: форвард Гайдучик минулого сезону перебрався до «Вереса» та відразу ж став у його складі переможцем Першої ліги чемпіонату України, феєрично зігравши, наприклад, проти «Чорноморця» ‒ це нині також клуб УПЛ.

Чому ж наразі ОДЕК поза першою трійкою претендентів на медалі? Прес-служба ААФУ спільно із сайтом Sport Arena, які підсумовують виступи команд у літньо-осінній частині Чемпіонату України серед аматорів 2021/22, запитала про це головного тренера ОДЕКа Олега Шандрука. Як виявилося, це було останнє інтерв’ю молодого фахівця на цій посаді – надалі він прийняв керівництво юнацьким складом клубу Прем’єр-ліги – рівненського «Вереса».

– Передовсім, питання до вас, як до людини, яка вже багато бачила на аматорському рівні – наскільки відрізняються Чемпіонати України серед аматорів минулого сезону та поточного?

– В цілому, напевно, не дуже відрізняються, якщо ми беремо по конкуренції. У нас кожного року 3-4 команди претендують на вихід у плей-офф, і зазвичай це дуже хороші колективи. Пригадайте, минулого сезону і «Карпати» (Львів) грали в нашій групі – до речі, не вийшовши в фінальні стикові матчі. Якщо ж брати середній рівень, то, можливо, одна-дві команди додалися до безпосередніх конкурентів. Хоча, як тут судити? Ось «Нива» (Теребовля) укомплектована досвідченими недавніми професіоналами, але цього року не така успішна, як в минулому році, по результатах. Хоча ось «Агрон» виріс. Загалом, конкуренція була непогана, якщо ми беремо аматорський чемпіонат України.

– Місце на проміжному етапі ніби четверте, але по факту ви розділяєте другу-четверту позиції. Могло бути краще чи це відображає те, що ми побачили восени у виконанні ОДЕКа?

– Могло бути краще: у нас є недобір очок, особливо в домашніх іграх. Як мінімум дві нічиї, де ми могли розраховувати на більше. Плюс чотири очки ‒ і ми могли бути десь перші-другі. Але маємо те, що маємо.

– Що досить здивувало: при всій стабільності вашого складу команди і його зіграності, було досить мало посилення ‒ хіба Брикса, Шахраюк і Вертей. З чим це пов’язано і не відчувалося в зв’язку з цим браку кадрів?

– Ми від цього страждаємо, від цього залежні. Але, на жаль, підсилення в регіоні немає, через це ми не оновлюємося, хоча це має бути на постійній основі. Кожна команда має якісь свої обмеження в плані результатів. В цьому ми трішки втрачаємо, у нас нема оновлення, особливо талановитої молоді.

– Як ви вважаєте, чи були у команди втрати? Пішли влітку Гвоздь, Таргоній, Переходько, Ольшевський…

– Капустинський — це втрата, але вона вимушена, він після тяжкої травми. Ще цього сезону він за нас грав, але вирішив щось поміняти у своєму житті, попросив його відпустити. Але це одна втрата, яку дійсно ми відчували.

– Та й то не цьогорічна, а ще з часу полтавської травми…

– Так, але він у нас влітку був заявлений, задіяний, грав, набирав форму. А в серпні підійшов і попросив піти. Він сам з Львівської області, пішов по сімейних обставинах. Такий вік, коли треба було приймати певні рішення стосовно подальшого виступу за ОДЕК.

– Багато часу після того, як пішов у «Верес» Гайдучик, у команди проблема з центральним форвардом. Ви вирішували їх за рахунок універсалізму гравців, висували туди Коляду, Трофимчука, інших гравців. Загалом, вирішується це питання своїми резервами, чи хотілося б нового форварда?

– За рахунок Шахраюка і Брикси закрили цю позицію. Вони вікові, але посилили нас попереду. І Олег, і Віталій багато грали, тому в принципі ми закрили цю позицію. Другий момент — це хлопці, при всій повазі, у віці ‒ 33 і 34 роки, тому нам все одно треба думати про закриття цієї позиції на майбутнє.

– Коло футболістів, яких можна запросити в ОДЕК саме із Рівненщини, дуже обмежене. Окрім того, «Маяк» (Сарни) заявився на Чемпіонат України серед аматорів. Можна сказати, що вони працюють на тому ж селекційному полі, чи в них принцип комплектації інший, ви з ними не перетинаєтеся?

– Навіть не знаю, як відповісти на це питання стосовно селекції «Маяка», я не аналізував і не дивився, звідки у них гравці і кого вони брали. Не готовий відповісти на це питання.

– Одним словом — ви з ними не конкуруєте за футболістів?

– Якщо ми беремо рівненських футболістів, то наші завдання і «Маяка», тому ми трішки по-іншому дивимось на гравців, які можуть нас підсилити.

– Раз заговорили про завдання: які завдання будуть у ОДЕКа на весняну частину сезону?

– Не готовий зараз відповісти. Якщо ми беремо минулі роки, то у нас завжди стоять максимальні завдання. Вихід із групи — це однозначно. А щодо подальшого — це не в моїй компетенції.

– ОДЕК ‒ бронзовий призер Чемпіонату Рівнещини. Це показово, чи там грав інший ОДЕК, якого ми не бачили на всеукраїнському рівні?

– В принципі, звичайно, показово. Ми розчаровані, адже самі віддали титул в кінці, маючи таку перевагу. Ми за чотири тури програли три гри. Але тут більше проблема психології: не хочу знаходити виправдання для нашої команди, їх не може бути. Десь ми знизили до себе вимоги в кінці і не показали ту гру, на яку розраховували.

– У вас команда настільки монолітна і зіграна, що своє футбольне обличчя у ОДЕКа є. Буквально кілька слів по кадрах. Хто порадував? Чий прогрес можете відзначити?

– Дякую за хороші слова, ми стараємося підтримувати наш рівень. Не хотів би когось виділяти. Якби у нас молодь засяяла б, то я, напевно, когось би виділив. А так є гравці, які досить довго в команді і показують стабільну гру. Можливо, провалили кінцівку в області, але у мене велика повага до всіх гравців, які вже стільки років в команді. Вони показують рівень, завдяки якому ми тримаємося. Нас завжди поважають, куди б ми не виходили, чи на область, чи на всеукраїнському рівні.

– Вже 20 сезонів поспіль ОДЕК бере участь на Всеукраїнському рівні. Як керівництво клубу ставиться до подальшого виступу команди на такому рівні?

– На сьогоднішній день не можу чітко відповісти, це не в межах моєї компетенції. В українському футболі завжди виникають подібні питання. Надіюся, що все буде нормально. Всі в команді, перед гравцями немає заборгованості, я бажаю ОДЕКу подальшого розвитку та дякую колективу за співпрацю.

Артур Валерко, Sport Arena

ОДЕК (Оржів, Рівненська обл.)

• Рік заснування: 2001

• Кольори клубу: зелені

• Стадіон: «ОДЕК» (вміщує 500 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Чернецький Мирон Львович

Начальник команди: Кулаковський Ярослав Ігнатович

Головний тренер: Шандрук Олег Миколайович

Тренери: Поліщук Володимир Петрович, Кособуцький Юрій Федорович

Спортивний директор: Шаламай Григорій Мартинович

Адміністратор: Кожанчіков Валерій Іванович

• Досягнення:

Чемпіон України серед аматорських команд 2013 року, бронзовий призер – 2005, 2010, 2014, 2016, 2018 та 2020 років.

Фіналіст Кубка України серед аматорських команд 2003 та 2012 років.

Чемпіон Рівненської області 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008, 2011, 2013, 2014, 2016, 2017 та 2020 років, срібний призер 2010, 2012, 2015 років та бронзовий ‒ 2005, 2009, 2018 та 2021 років.

Володар Кубка Рівненської області 2001, 2003, 2004, 2006, 2007, 2009, 2010, 2014, 2015, 2018, 2019, 2020 та 2021 років, неодноразовий фіналіст ‒ 2002, 2005, 2008, 2011 та 2016 років.

Володар Суперкубка Рівненської області 2011, 2013, 2015, 2016, 2017, 2018, 2020 та 2021 років.

Десятиразовий володар Кубка серед кращих команд Волинської та Рівненської областей “Турнір пам’яті Віктора Завацького”.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік Місце І В Н П М’ячі О
Чемпіонат ААФУ
2004 3 (із 5) 8 4 1 3 12:9 (+3) 13
2005 3 (із 6) 10 4 3 3 13:14 (-1) 15
3 (із 5) 4 1 1 2 8:9 (-1) 4
2007 4 (із 5) 8 2 3 3 10:11 (-1) 9
2008 1 (із 5) 8 4 4 0 11:6 (+5) 16
4 (із 4) 3 0 1 2 3:7 (-4) 1
2009 3 (із 5) 6 1 2 3 5:8 (-3) 5
2010 3 (із 5) 8 4 2 2 14:11 (+3) 14
2 (із 3) 2 1 1 0 5:2 (+3) 4
2011 3 (із 7) 12 7 1 4 27:14 (+13) 22
1 (із 2) 1 0 1 0 0:0 (-0-) 1
3 (із 4) 3 0 2 1 3:6 (-3) 2
2012 1 (із 6) 10 9 0 1 20:5 (+15) 27
3 (із 4) 3 1 0 2 3:3 (-0-) 3
2013 2 (із 6) 10 7 1 2 15:10 (+5) 22
1 (із 4) 3 2 0 1 5:1 (+4) 6
1 (із 2) 1 0 1 0 1:1 (-0-) 1
2014 2 (із 5) 8 4 2 2 13:9 (+4) 14
2 (із 4) 3 2 0 1 4:1 (+3) 6
2015 3 (із 4) 6 2 2 2 7:6 (+1) 8
5 (із 6) 10 2 4 4 10:17 (-7) 10
3 (із 4) 3 1 1 1 2:4 (-2) 4
2016 1 (із 4) 6 5 1 0 18:1 (+17) 16
п/о (1/2) 4 1 1 2 3:5 (–2) 4
2016/17 4 (із 12) 20 12 1 7 34:18 (+16) 37
2017/18 3 (із 9) 16 10 4 2 33:14 (+19) 34
п/о (1/2) 2 1 0 1 2:2 (-0-) 3
2018/19 3 (із 10) 18 11 6 1 42:11 (+31) 39
2019/20 1 (із 10) 18 15 2 1 45:15 (+30) 47
п/о (1/2) 2 1 0 1 7:2 (+5) 3
2020/21 2 (із 9) 16 8 5 3 32:14 (+18) 29
п/о (1/4) 2 0 1 1 0:1 (–1) 1
2021/22 4 (із 10) 9 5 3 1 21:7 (+14) 18
Всього 234 122 54 58 407:237 (+170) 420
Кубок ААФУ
2002 1/4 4 1 1 2 2:5 (–3) 4
2003 2 8 5 1 2 12:5 (+7) 16
2004 1/4 2 0 2 0 3:3 (–0–) 2
2005 1/4 2 0 0 2 2:6 (–4) 0
2006 1/2 4 1 1 2 5:7 (–2) 4
2007 1/4 4 3 0 1 8:5 (+3) 9
2009 1/8 2 0 0 2 1:3 (–2) 0
2010 1/8 2 0 0 2 1:3 (–2) 0
2011 1/4 4 1 2 1 9:8 (+1) 5
2012 2 8 4 3 1 11:7 (+4) 15
2013 1/4 4 1 1 2 3:9 (–6) 4
2014 1/4 4 2 1 1 2:1 (+11) 7
2015 1/8 4 1 1 2 4:5 (–1) 4
2016/17 1/2 6 2 3 1 7:5 (+2) 9
2017/18 1/8 4 1 3 0 4:2 (+2) 6
2018/19 1/8 4 2 1 1 6:3 (+3) 7
2019/20 1/2 6 3 1 2 11:6 (+5) 10
2020/21 1/4 4 1 1 2 3:4 (–1) 4
2020/21 1/4 4 2 2 0 11:3 (+8) 8
Всього 80 30 24 26 105:90 (+15) 114

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *